Театр «Крик»

"Фейсконтроль этого заведения — это высшая ступень развития человечества (нет, это не интернет) — это интеллект. Лишь люди не образованные не понимают всю глубину чувства, создаваемую Михаилом Мельником". Простите, не удержался. Не прошел мимо. Терпеть не могу подобные высказыван
Показать полностью.."Фейсконтроль этого заведения — это высшая ступень развития человечества (нет, это не интернет) — это интеллект. Лишь люди не образованные не понимают всю глубину чувства, создаваемую Михаилом Мельником". Простите, не удержался. Не прошел мимо. Терпеть не могу подобные высказывания.
Как может один человек быть мерилом образованности многих? Выходит так, что нелюбовь к нему автоматически переводит людей в разряд дегенератов?
Я понимаю вашу цель, но не одобряю метод. Подобный подход к комплиментам любимому актеру не делает чести . Ни ему, поставленному вашими словами в неловкое, положение, ни вам.

я впервые туда попала,на своем первом свидании, до конца не знала куда идем и правильно ли я одета) Итог: я была в восторге, я сама с детства занимаюсь театром, и очень наслишана об Крике, но я не ожидала прям такой бури эмоций)))была пьеса Молис,очень романтичная,об отношениях_) к сожелению, я сейчас не стречаюсь с тем парнем,который сводил меня туда,но мы друзья и недавно вспоминали как мы первый раз ходили, и как встретили на улице Михаила Мельника)мы на тот момент уже дважды были в театре, может мы так заметно улыбались в эго сторону,что он обратил на нас внимание и первый поздоровался) было приятно) советую посетить этот театр тем, кто готов проникнуться настоящими чувствами, еще и капелькой патриотизма)

Застрягла рука над клавіатурою...Не думала, що так важко буде написати відгук! Не хочеться використовувати заяложені фрази: фантастично, море емоцій, які зашкалюють...Актору Михайлу Мельнику, Людині Михайлу хочеться сказати особливі слова, як і він сам...Особливий, бо має чисту і неповторну душу. В його серці Всевишній заклав стільки любові, що її вистачає на всіх глядачів. Михайло Васильович –талановитий щедрістю своєї душі: на кожному спектаклі впродовж багатьох років він ввіддає своє серце нам. Йому віриш. Він захоплює. Змушує замислитися.Навертає твою душу на добро. Хочеться стати краще самому.
Мені дуже шкода, що я зустрілася з театром пана Михайла так запізно! Але це тільки додало барв моєму сприйняттю вистави. Знайомство з актором розпочалося з прелюдії - його об'яви... Мені той гололс видався таким рідним і таким близьким, що вже і спектакль можна було не дивитися! Його "Гріх" ( не сама видовищна вистава як на пересічного глядача ) виповнив моє серце тими емоціями, про які хочеться мовчати. Щоб не розплескати... Бо в душі і досі звучить голос. .. Голос і музика, від яких здригалося серце...В хорошому розумінні.
Вихід актора до глядацької зали після вистави – то більше, ніж вистава!!! Зворушена щирістю і простотою спілкування. Хотілося підійти і просто обійняти.Втрималася, але так хотілося просто глянути в його очі, очі, що люлять, цінують життя, прикладають максимум зусиль, щоб його покращати. Я розумію, що у кожного глядача вони свої! У мене якось ось так...Я би ще писала і писала! Але припускаю, що і це моє висловлювання не кожен гість цієї сторінки може дочитати до кінця....Мені б хотілося , щоб все це прочитав сам Михайло Васильович! Прочитав і зрозумів, вірніше. ще раз впевнився. що його праця, його душевна і духовна затратність не даремна. Достукався і до мене. Дякую. Щиро дякую! Буду приїздити на його вистави з Харкова ще і ще...А що. дві ночі в електричках для семидесятилітньої пані?! Дасть Бог...
Микола Заболоцький написав " НЕ позволяй душе лениться!"...і надихнув мене написати
Душа повинна працювати
і день, і ніч, і день, і ніч...
Дай, Боже, мудрості це знати,
Слова в душі закарбувати,
На працю душу підіймати,
Акценти в серці розставляти,
Іти до світла через ніч,
І день, і ніч, і день, і ніч...

Михайло Мельник зі своїми виставами - це світло, до якого хочеться іти. Бог в поміч!!!
і йому і всім нам...